Закон № 3609-VI : изменения в администрировании налогов и сборов
Закон N 3609-VI: зміни в адмініструванні податків та зборів
До вашої уваги - наш коментар до змін, які стосуються адмініструванн я податків та зборів. Нагадаємо, що в попередніх коментарях ми вже частково розглядали зміни до ІІ розділу ПКУ, коли писали про перевірки та штрафи. Давайте подивимося, які ще цікавинки підготував нам Закон N 3609-VI.
Податкові консультації
1. У ПКУ з’являється нове поняття - узагальнююча письмова податкова консультаці я.
Як прописано в пп. 14.1.173 ПКУ, це оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків.
Можна сказати, що це своєрідний аналог узагальнюючих податкових роз' я снень, що їх було свого часу введено Законом N 2181-III від 21.12.2000 р. (ді я в до набранн я чинності Податковим кодексом). Нагадаємо, що потім, з 1 січня 2011 р., існували тільки індивідуальні податкові консультації, які могли використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ПКУ).
Тепер ДПС має проводити періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, затверджувати узагальнюючі податкові консультації наказом та оприлюднювати їх.
Це вирішить проблему, яка назріла у зв’язку з тим, що ДПС все одно видає свої рекомендації у вигляді листів, які хоч і не мають офіційного статусу, але фактично в деяких випадках встановлюють нові норми, виконання яких вимагають податківці "на місцях". Як приклад – протистояння між Мін’юстом та ДПС з приводу легітимності Пам’ятки із заповнення податкових накладних (лист Мін’юсту N 21186-10.1 від 01.07.2011 р.).
2. Встановлено чіткий строк, протягом якого контролюючий орган зобов’язаний безоплатно надати консультацію з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства за зверненням платника податків - прот я гом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (п. 52.1 ПКУ).
3. За вибором платника податків консультація може надаватися не тільки в усній або письмовій, а ще й в електронній формі, але ці зміни запрацюють тільки з 1 січня 2012 року (п. 52.3 ПКУ).
4. Не може бути прит я гнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована (п. 53.1 ПКУ).
Треба зауважити, що на відміну від закону N 2181, в ПКУ прямо не встановлено, яка з податкових консультацій має більшу юридичну силу – індивідуальна чи узагальнююча. Тому при наявності двох різних точок зору, викладених у відповіді на ваш запит, та в узагальнюючій консультації, ви можете використовувати будь-яку з них.
І ще треба мати на увазі, що в ПКУ залишилася прописаною можливість оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Норма про можливість оскарження узагальнюючої письмової податкової консультації в ПКУ не з’явилася (п. 53.3 ПКУ).
Податкові декларації, уточнюючі розрахунки
1. Вирішено питання щодо неможливості використання факсимільного підпису на податкових деклараціях: "Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку" (пп. 48.5.1 ПКУ).
2. Встановлено, що при поданні податкової звітності в електронній формі платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше закінченн я останньої години дн я, в якому спливає такий граничний строк (п. 49.5 ПКУ).
Якщо читати цю норму буквально, то подати електронну звітність можна не пізніше 24:00 останнього дня, визначеного для подачі такої звітності. Але це може виявитися не таким вже очевидним для податківців – вони можуть трактувати цю норму як "не пізніше закінчення останньої робочої години". Тим більш, у п. 4 розділу ІІІ Інструкції ДПА N 233 від 10.04.2008 р. встановлено, що органи ДПС приймають податкову звітність з 9:00 до 18:00 щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів.
Тому до офіційних роз’яснень щодо цього питання радимо все ж таки подавати електронну звітність не пізніше 18:00 останнього дня.
3. Як відомо, податкова звітність, складена з порушенням норм щодо її форми, обов’язкових реквізитів, підписів, не вважаєтьс я податковою декларацією (п. 48.7 ПКУ). Тепер виключенн я м з цього правила буде звітність, що її подано платником податків, який вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання.
Він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, а у разі необхідності - подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання (п. 46.4 ПКУ).
4. Тепер для того, аби податкова декларація, надіслана поштою або засобами електронного зв'язку, вважалася неподаною, крім відсутності в ній обов’язкових реквізитів має бути виконана ще одна умова: податковий орган має надіслати платнику податків письмову відмову у прийн я тті його податкової декларації (п. 49.15 ПКУ).
5. Змінено правила щодо подання уточнюючих розрахунків.
Порівняйте самі: раніше платник податків не мав права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за той період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевір я єтьс я відповідним контролюючим органом.
Тепер платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь- я кий звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, я кий перевір я єтьс я контролюючим органом (тобто, якщо перевіряються зобов’язання з податку на прибуток, то подавати уточнення щодо ПДВ можна). До того ж, це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 ПКУ (насправді, в цій статті немає переліку випадків, але враховуючи, що ст. 177 стосується оподаткування доходів, отриманих фізособою-підприємцем від провадження господарської діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), можна зробити висновок, що винятком є виправлення такими особами декларацій з ПДФО).
Листування з органами ДПС
1. Новина для платників податків, які подають звітність в електронній формі: листуванн я з органами ДПС може здійснюватися засобами електронного зв' я зку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Тобто тепер таким платникам треба уважніше передивлятися свою електронну пошту, аби не пропустити і не загубити податкове повідомлення чи ще якийсь важливий лист.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, орган ДПС надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом 3 робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (в письмовій або електронній формі) платника податків (п. 42.4 ПКУ).
2. Встановлено, що податкові повідомленн я - рішенн я , податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу (раніше передбачалос я , що усі документи контролюючого органу, адресовані платнику податків, повинні бути завірені печаткою).
Таким чином, якщо законодавством не буде встановлюватися вимога щодо необхідності скріплення печаткою органу ДПС кожного окремого документа, то такі документи будуть чинними і без печатки.
При цьому цікавим є те, що нормами ПКУ передбачена обов’ я зкова на я вність печатки органу державної податкової служби лише на направленні на проведенн я документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки (п. 81.1. ПКУ) та на рішенні про погашенн я усієї суми податкового боргу, яке приймається на підставі рішення суду про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках (п. 95.3. ПКУ), а в Законі України "Про державну податкову службу" таких випадків взагалі не передбачено.
3. Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 ПКУ (тобто протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік), повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільн я єтьс я від виконанн я вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Раніше ця норма виглядала інакше: якщо платник податків прот я гом 4 днів з дня надсилання йому контролюючим органом відповідного документа не повідомив такий контролюючий орган про зміну податкової адреси, повернення документів, як таких, що не знайшли адресата, не звільняє платника податку від їх виконання (п. 42.3 ПКУ).
Оскарження рішень контролюючих органів
1. Нарешті є чітка норма щодо строків давності, які застосовуються для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахуванн я грошового зобов' я занн я. Як і доводив ВАСУ у своїх листах (N 203/11/13-11 від 10.02.2011 р., N 945/11/13-11 від 05.07.2011 р.), строки, які встановлено у ст. 102 ПКУ, тобто 1095 днів (п. 56.18 ПКУ).
В той же час варто нагадати, що при оскарженні інших актів контролюючих органів (які не стосуються нарахування грошових зобов’язань) будуть враховуватися строки, встановлені ст. 99 КАСУ (6 місяців).
2. Перед зверненням до суду можна оскаржити рішення контролерів у вищому за рівнем органі – це процедура адміністративного оскарженн я, що є досудовим порядком вирішення спору.
При цьому п. 56.19 ПКУ надає можливість звернутися до суду лише протягом міс я ц я, що настає за днем закінчення процедури досудового адміністративного оскарження.
Таким чином, два зазначені приписи ПКУ (п. 56.18 та 56.19) встановлюють різні строки для оскарження, тобто суперечать один одному, а це вже чистої води " конфлікт інтересів", що дає право платнику податків використовувати більш прийнятну для нього норму (п. 56.21 ПКУ). Тим більше, що тепер в цей пункт дописано, що "конфліктом інтересів" є протиріччя норм не тільки різних нормативно-правових актів, а одного і того ж документа.
Для більшої впевненості в тому, що це правило діє, можете ознайомитися з листом ВАСУ N 203/11/13-11 від 10.02.2011 р. та листом ДПАУ N 6082/5/10-1016 від 20.05.2011 р.
3. Тепер у п. 56.18 ПКУ немає норми, що строк давності (тобто 1095 днів) продовжуєтьс я на час адміністративного оскарженн я (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).
4. Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному пор я дку до контролюючих органів та/або до суду (раніше – тільки до суду), обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке обвинувачення базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України (п. 56.22 ПКУ).
Ще дещо про штрафи
1. Деякі штрафні санкції скасовано:
1) штраф у розмірі 1700 грн. за порушення платником податків, що виробляє спирт етиловий (коньячний, плодовий), алкогольні напої та тютюнові вироби, вимог щодо обов'язкової реєстрації я к платника акцизного податку органами ДПС за місцем державної реєстрації таких суб'єктів у п'ятиденний строк з дня отримання ліцензії на виробництво (п.117.2 ПКУ). Відтепер такі платники податків будуть штрафуватися за загальними правилами, встановленими в п. 117.1. ПКУ;
2) штраф у розмірі 25% від різниці між заниженою сумою податкового зобов'язання і сумою, визначеною податковим органом за неподання платником податків - фізособою декларації чи включення до неї перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат, та якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу (пп. 120.1.1 ПКУ). Таким чином, за неподання або несвоєчасне подання декларації такі особи будуть нести відповідальність згідно з п. 120.1. ПКУ, а за включення до такої декларації недостовірних даних, що призвело до заниження суми оподатковуваного доходу – згідно зі ст. 123 та ст. 127 ПКУ.
2. Внесено зміни у порядок накладання штрафів за п. 123.1 ПКУ.
Тепер цей пункт стосується випадків, коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов' я занн я, зменшенн я суми бюджетного відшкодуванн я та/або від'ємного значенн я суми ПДВ (раніше – ще й зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток).
За перше таке порушення буде накладатися штраф у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов' я занн я, завищеної суми бюджетного відшкодуванн я (раніше - ще й неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ). Тобто тепер не штрафуватимуть за неправомірні збитки.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування накладатиметься штраф у розмірі 50% тих самих сум.
А ось штраф у розмірі 75% зазначених сум у випадку здійснення таких дій протягом 1095 днів втретє та більше скасовано.
3. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму (раніше - суми самостійно визначеного) грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ПКУ).
Інші зміни в адмініструванні
1. З ПКУ повністю виключаютьс я будь-які згадування про податкову поруку.
Нагадаємо, що це видана банком гарантія погашення податкового боргу платника податків.
2. З’являється новий вид податкового періоду - календарне піврічч я (пп.. 34.1.2 ПКУ).
3. Тепер однією з підстав для арешту майна може стати відсутність документів, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізосіб-підприємців (пп. 94.2.4 ПКУ).
А пред'явлення таких документів має припинити арешт майна (пп. 94.19.8 ПКУ).
Крім того, встановлено, що рішення щодо звільненн я з-під арешту майна приймається органом ДПС протягом 2 робочих днів, що настають за днем, коли органу ДПС стало відомо про виникнення підстав припинення адміністративного арешту (п. 94.20 ПКУ).
--------------------------
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (N 3609-VI від 07.07.2011 р.)
Офіційна публікація: "Голос України" N 144 від 05.08.2011 р.
Дата набрання чинності: 06.08.2011 р., за винятком деяких положень
Интернет-портал Компании "Динай"
http://dinai.com/open_review.php?id=202051185
